Мапа сайту Української Автокефальної Православної Церкви в м. Полтава
Українська Автокефальна Православне Церква в Полтаві запрошує до себе і до своєї електронної версії в Інтернеті  
МАПА САЙТУ   ХТО МИ?   ДЕ МИ?   НОВАЧКИ   ПРАВОСЛАВНІ   "КАНОНІЧНІ"   ІСТОРІЯ   АДРЕСАР   НОВИНИ
Назад до головной сторінки сайту Св-Юріївської парафії УАПЦ в Полтаві До циклу проповідей

ПРО "ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЮДИ"

До циклу лекцій
недільної школи

Про "Євангеліє від Юди", MS WORD – ZIP архів, 17 Kb

Філософія щастя

Про існування такого Євангелія говорили здавна, хоча його тексту не було. Близько 180 р. про нього у творі "Проти єресей" згадував св. Іриней (бл. 130 - бл. 202 рр.), єпископ Ліону, що у римській провінції Галії: "Далі, дехто ще говорить, що Каїн походить від вищої сили, й визнають Ісава, рід Корея й содомітів як подібних до себе. Творець воював із ними, але ніхто з них не постраждав, бо Софія змогла зберегти й повернути собі все те, що їй належало. Усе це прекрасно розумів зрадник Юда, він єдиний серед апостолів збагнув істину й здійснив таїнство зради, із допомогою якого, за їхніми словами, усе земне відділяється від небесного. Вони створили неправильну книгу, яка називається "Євангелієм від Юди"."

Є підстави вважати, що Іриней самого твору не читав, а лише чув про нього. Церква засудила це "Євангеліє". За таких умов папірусний кодекс міг зберегтися тільки завдяки рідкісному збігу обставин. Оскільки це "Євангеліє" гностичне, згадаємо про гностиків.

Раніше відомості про гностиків ми могли отримати тільки з письмових нападок на них ортодоксальних християн. Але після знахідки у 1945 р. великої кількості гностичних папірусів у Наг Хамаді (Єгипет) становище дещо змінилось. До кінця 70-х рр. ця бібліотека була перекладена з коптської, й апокрифічні "Євангелія" (від Марії Магдалини, від Фоми та ін.) стали доступні публіці. "Євангеліє від Юди" належить до тієї самої категорії.

Ось компактне визначення гностицизму: "...релігія, яка проводить різницю між злим богом цього світу (ідентичним з Богом Ветхого Завіту) й Величним, Добрим Богом Ісуса Христа. Релігія, яка розглядає цей світ як витвір низки диявольських архонів-володарів, що прагнуть тримати душу людини у нечистому фізичному тілі. Релігія, яка проповідує таємну мудрість або знання тільки серед вибраних як необхідний засіб порятунку у цьому світі."

Термін "гностичний" походить від грецького gnosis (знання). Корні гностицизму йдуть у дохристиянські філософії, зокрема, у неоплатонізм.

Гностицизм стверджує, що людям доступне безпосереднє, особисте й абсолютне пізнання істин буття. Оволодіння цими істинами є вищим досягненням людського життя, його метою. Гнозис - це знання, набуте з допомогою досвіду, зовсім не раціональне, логічне розуміння або догма. "Гностицизм - це пізнання нествореного себе за допомогою цього нествореного себе або себе усередині себе, й це знання веде до свободи". Мовою гностиків це "нестворене я" є божественним насінням, іскрою знання, самосвідомістю, розумом, світлом.

Якийсь час гностики перебували у руслі християнства, один із їхніх впливових проповідників, Валентин, у середині ІІ ст. претендував на кафедру єпископа Рима. Але потім ортодоксальна Церква оголосила його єретиком.

Гностики вважали буквальне розуміння воскресіння з мертвих "вірою дурнів". Для них Ісус - це Учитель, Який приніс вибраним таємне знання.

"Євангеліє від Юди" описує "вісім днів", тобто тиждень, який закінчується за три дні до святкування Пасхи. Ісус час від часу без попередження з'являється серед 12-ти учнів і також зненацька зникає. Він розповідає їм про таємниці світобудови, про таємниці за межами цього світу й про те, що відбудеться у кінці. Часто Він з'являвся не у Своєму вигляді, а як дитина (або видіння). Коптське слово brot перекладається як "дитина", але може бути формою слова brotef - "видіння, привид".

Стосунки Ісуса з учнями не дуже хороші. Він сміється з їхньої євхаристії (подячної молитви). Учні не можуть збагнути, що вони роблять неправильно? Ісус зауважує, що вони невинні, бо намагаються вихваляти свого бога, але Він не є Сином їхнього бога, бо Його ні одному поколінню людей не дано знати.

Учні зляться на Ісуса, а Він кидає їм виклик: у кого вистачить упевненості сперечатися з Ним? Зголосився лише Юда, але й він боїться подивитися в очі Ісусові. Юда говорить як гностик про космологію: якщо Ісус прийшов із Небесного Царства або еону Барбело, значить, Він Божий Син. Барбело у гностиків - це божественна мати всього, що існує.

Після цього Ісус виділяє Юду й оповідає йому про таємниці цього царства, але попереджає, що той засмутиться, бо буде вилучений з числа 12-ти учнів, які знову поєднаються з їхнім богом. Ісус передбачає долю Юди, яку ми знаємо з Євангелія. Мовляв, Юді належить перетерпіти гоніння, але не за гріх, а тому що інші учні збережуть вірність своєму злому й неправильному богові.

На наступній зустрічі Ісус розповідає, що ходив до іншого великого й святого роду, якого у земному царстві ніхто не може побачити. Потім учні розповідають Ісусові про свої сни, у яких вони бачили храм із вівтарем, перед яким 12 жерців або священиків приймали жертвоприношення. При цьому вони убивали людей, мали гомосексуальні стосунки, а також чинили інше неподобство, й такі жертви були принесені до кінця.

Ісус пояснює, що вони бачили самих себе у вигляді жерців свого бога, а жертви - це люди, яких вони зведуть із шляху істини.

Потім Ісус викладає Юді повний курс гностичної доктрини й космології, називаючи його 13-м духом або 13-м демоном, і не розуміє, чому той старається? Юда - 13-й, бо він вилучений з кола 12-ти. Він - демон або дух, бо його справжня особистість духовна.

Юда бачив у сні, як 12 учнів кидали у нього каміння й переслідували. Але Ісус виділяє його з-поміж апостолів і взагалі серед людей і одночасно говорить, що його жереб не буде легким, бо він стане 13-м і буде проклятий іншими поколіннями, але правитиме ними. В останні дні вони проклянуть піднесення Юди у чин святого. Потім Ісус повертається до призначення Юди: "Але ти перевершиш їх усіх. Ти принесеш у жертву тіло людини, яка складає Мій вигляд." На решті, Ісус показує на небі дороговказну зірку Юди. Той побачив хмару, що світилася, й увійшов у неї. Апостоли, що стояли на землі, почули лише голос із хмари, який говорив про якийсь "великий рід" і "образ". Потім коротко оповідується про зраду Юди.

З появою християнства юдеї масово не визнали нового вчення, тому юдаїзм в очах отців Церкви став єрессю, бо не може бути 2-х єдино правильних учень. Церква виховувала свою паству в дусі презирства й ненависті до євреїв. Кожний рік на Пасху розігрувалися містерії, які у театралізованій формі представляли зраду Юди й подальші страждання Ісуса. Окрім цієї наочної пропаганди застосовувалися проповіді, інквізиція, книги отців Церкви й хрестові походи. Так в очах християн євреї стали втіленням і умістищем усіх пороків. Секулярна юдофобія виникла з церковної і до кінця XIX ст. перетворилась на расову ненависть, особливо люту у Німеччині й Росії. Вибачення Церкви, головним чином, католицької, були змушеною поступкою, й позбавлені логіки. Виходить, що теперішні євреї не несуть відповідальності за розп'яття Ісуса, але з Його сучасників провина не знімається. Цитата з рішень ІІ Ватиканського собору "Про ставлення Церкви до нехристиянських релігій": "Хоча юдейська влада й їхні прихильники настояли на смерті Христа, одначе те, що було здійснено під час Його страждань, не може бути огульно поставлено у провину ні всім юдеям, що тоді жили, ні сучасним юдеям."

Цікаво, що католики австрійського міста Лінца у березні 2005 р. у колишньому храмі урсулінок поставили художню інсталяцію "Реквієм за нашим другом Юдою Іскаріотом". У тексті говориться, що Юду належить зарахувати до святих. Він не чинив самогубства, це інші апостоли з ним розправилися. Юда зображений з німбом довкола голови й названий заступником за всіх самогубців, за всіх виключених й відлучених, за всіх осміяних і відступників.

"Євангеліє від Юди"

Вступ: Початок

Таємне свідчення про одкровення Ісуса у розмові з Юдою Іскаріотом протягом тижня за три дні до того, як Він святкував Пасху.

Земне служіння Ісуса

Коли Ісус з'явився на землі, Він вершив великі дива й дивовижні речі для порятунку людства. І оскільки деякі - на шляху правди, а інші загрузали у гріхах, то були покликані 12 учнів.

Він почав говорити з ними про таємниці поза межами цього світу й про те, що відбудеться у кінці. Часто Він з'являвся серед них не у Своєму вигляді, а як дитина.

Епізод 1

Діалог Ісуса з апостолами: подячна молитва або євхаристія

Одного разу Він був із Своїми учнями в Юдеї, й відвідав їх, коли вони зібрались усі разом для виконання обряду. Він наблизився до них, коли вони сиділи разом, під час подячної молитви над хлібом і розсміявся.

Учні сказали Йому: "Учителю, чому Ти смієшся над нашою подячною молитвою? Ми здійснили її, як належить."

У відповідь Він сказав їм: "Я не над вами сміюсь. Ви робите це не зі своєї волі, а тому що через це ваш бог буде звеличений."

Вони сказали: "Ти [...] Син нашого Бога."

Ісус сказав їм: "Як ви можете знати Мене? Я запевняю вас, що ні одному поколінню людей, таких, як ви, не дано Мене знати."

Учні гніваються

Почувши це, учні розгнівались, розлютились й у своїх серцях почали нарікати на Нього.

Коли Ісус побачив, що вони Його не зовсім розуміють, Він сказав їм: "Чому це ви від збудження гніваєтесь? Це Бог, що усередині вас, викликав гнів у ваших душах. Будь-хто з вас, із людей, стань перед Моїм лицем, щоб показати свою людську досконалість."

Вони всі сказали: "У нас є ця сила."

Але ні в кого з них не було душевних сил, щоб стать перед Ним, окрім Юди Іскаріота. Він зміг стати перед Ним, але не міг подивитись Йому в очі й відвернувся.

Юда сказав Йому: "Я знаю, Хто Ти, й звідки Ти прийшов. Ти - із безсмертного царства Барбело. І я не гідний вимовити ім'я Того, Хто послав Тебе."

Ісус розмовляє з Юдою наодинці

Знаючи, що Юда задумався над чимось високим, Ісус сказав йому: "Відійди від інших, і Я розповім тобі про таємниці цього царства. Ти здатен їх збагнути, але будеш дуже засмучений. Бо хтось інший тебе замінить, щоб 12 учнів могли знову з'єднатися з їхнім богом."

Юда сказав Йому: "Коли Ти розкажеш мені все це, і прийде великий день світання для цього покоління?"

Але як тільки він сказав це, Ісус його покинув.

Епізод 2

Ісус знову з'являється учням

Наступного ранку після цієї події Ісус знову з'явився перед учнями.

Вони сказали Йому: "Учителю, де Ти був і що Ти робив після того, як покинув нас?"

Ісус сказав їм: "Я пішов до іншого великого й святого роду."

Його учні сказали Йому: "Господи, що це за великий рід, що вищій від нас і святіший і який не з цього світу?"

Коли Ісус почув це, Він розсміявся й сказав їм: "Чому це ви у своїх серцях думаєте про сильний і святий рід? Запевняю вас, ніхто, народжений у цьому еоні не побачить цього, й ні одне військо небесних ангелів не буде панувати над цим родом, і ні один смертний не зможе до нього приєднатися, бо цей рід не прийшов із [...] який став [...] Люди, що серед вас, походять від людського роду [...] сили, яка [...] інші сили [...], з допомогою яких ви керуєте."

Почувши це, учні засмутились духом. Вони не могли сказати ні слова.

На другий день Ісус прийшов до них. Вони сказали: "Учителю, ми бачили Тебе у видінні, ми бачили дивовижні сни [...] уночі [...]."

Він сказав: "Чому ви сховались?"

Учні бачать храм і обговорюють його

Вони сказали: "Ми бачили великий будинок із величезним вівтарем і 12 чоловіків, ми б сказали священиків, і божество. Багато людей чекало біля вівтаря, поки священики приймали приношення. Але ми продовжували чекати."

Ісус сказав: "Який вигляд мали ці священики?"

Вони сказали: "Деякі [... ] два тижні; [деякі] приносили у жертву своїх дітей, інші своїх жінок, хвалили смиренно один одного; деякі лежали з чоловіками; деякі проливали кров; деякі чинили численні гріхи й протизаконні дії. І чоловіки, що стояли перед вівтарем звертались до Тебе, й у всіх їхніх негідних справах, жертви були принесені до кінця [...]."

Сказавши це, вони замовкли, бо були стривожені.

Ісус пропонує метафоричну інтерпретацію видіння храму

Ісус сказав їм: "Чому ви стривожені? Запевняю вас, що ви - священики, які стоять перед цим вівтарем і звертаються до Мого імені. Знову кажу вам, що Моє ім'я було написане на цьому [...] родів небесних до родів людських. Вони ганебним чином посадили дерева без плодів під Моїм іменем."

Ісус сказав їм: "Ті, кого ви бачили, як вони приймали приношення, - це ви. Це бог, якому ви служите. Ви й є ті 12 чоловіків, яких ви бачили. Худоба, яку ви бачили принесеною у жертву, - це численні люди, яких ви зведете зі шляху перед вівтарем. [...] будуть стояти, й використовувати Моє ім'я таким чином, і покоління праведних буде залишатися вірними йому. Після нього ще один чоловік постане там з […], і ще один постане там з дітовбивць, і ще один з тих, які лежать із чоловіками, й ті, хто утримуються, й інші з людей бруду, й беззаконня, й гріха, й ті, що говорять: "Ми як ангели." Вони - зірки, що ведуть усе до завершення. Бо сказано було людському родові: "Дивись, Господь отримав твоє жертвоприношення з рук священика," - тобто служителя гріха. Але це господь, господь всесвіту, що наказує: "В останній день вони будуть посоромлені."

Ісус сказав: "Припиніть, [...] перед вівтарем, бо вони над вашими зірками й вашими ангелами й прийшли там до завершення. Так нехай вони перед вами, і нехай вони йдуть [не вистачає бл. 15 рядків] поколінь. [...] Пекар не може нагодувати всі створіння. І [...] їм [...] і [...] нам і [...]".

Ісус сказав їм: "Припиніть боротися зі Мною. У кожного з вас є своя власна зірка, й кожний [не вистачає бл. 17 рядків] в [...] хто прийшов для дерева [...] цього еону [...] на час [...] але він прийшов, щоб зросити господній рай, що триватиме, бо не забруднить того покоління, але [...] на віки вічні."

Юда питає Ісуса про це покоління й про людські покоління

Юда сказав: "Равві, які плоди дасть це покоління?"

Ісус сказав: "Душі кожного людського покоління помруть. Але, коли скінчиться час цих людей у цьому царстві, й подих життя їх покине, їхні тіла помруть, а душі будуть живі й узяті нагору."

Юда сказав: "А що робитимуть інші покоління людей?"

Ісус сказав: "Неможливо сіяти насіння й збирати врожай плодів. Також шлях [...] рід [...] і тлінна Софія [...] рука, що створила смертних так, що їхні душі підносяться у вічні небесні царства. Запевняю тебе, [...] ангел [...] сила буде здатна побачити, що [...] тих, яким [...] святі покоління [...]."

Сказавши це, Ісус зник.

Епізод 3

Юда описує видіння, й Ісус відгукується

Юда сказав: "Учителю, оскільки Ти вислухав їх усіх, послухай тепер і мене. Бо я бачив велике видіння."

Почувши це, Ісус засміявся, й сказав йому: "Ти - 13-й дух, чому ти такий старанний? Але говори, Я тебе вислухаю."

Юда сказав Йому: "У цьому видінні я бачив себе, коли 12 учнів кидали у мене каміння й переслідували. Я також прийшов на місце, де [...] за Тобою. Я бачив [...], і мої очі не змогли його вмістити. Великі люди оточили його, і цей будинок мав на даху теплицю, й усередині будинку була [бл. 2 ряд. не вистачає], який казав: "Учителю, візьми мене всередину разом із цими людьми."

Ісус у відповідь сказав: "Юда, твоя зірка збила тебе зі шляху." Він продовжив: "Ні один із смертних не гідний увійти у будинок, який ти бачив, бо це місце приготоване для святого. Там не панують ні сонце, ні місяць, ні день, але там постійно перебуває святе - у цьому вічному царстві зі святими ангелами. Бачиш, Я пояснив тобі таємниці цього царства й відкрив тобі гріх зірок. І [...] послав це [...] на 12 еонів."

Юда питає про Його власну долю

Юда сказав: "Учителю, чи можливо, що насіння моє заходиться під владою архонів, правителів цього світу?"

Ісус у відповідь сказав йому: "Підемо, і Я [2 ряд. не вистачає], але ти будеш дуже засмучений, коли побачиш ти це царство й увесь його рід."

Почувши це, Юда сказав Йому: "Що хорошого у тому, що я отримав це? Адже Ти відділив мене від цього роду."

Ісус у відповідь сказав: "Ти станеш 13-м і будеш проклятий іншими поколіннями - й станеш правити ними. В останні дні вони проклянуть твоє піднесення у святого."

Ісус учить Юду космології: дух і самонароджений

Ісус сказав: "Я відкрию тобі те, чого ніхто не знав. Тому що існує велике й безмежне царство, чий простір ні один рід ангелів не бачив, там перебуває Великий Невидимий, який ні одне ангельське око ніколи не бачило, ні одне серце не могло збагнути, й який ніколи не був названий на ім'я.

І там з'явилась світла хмара. Він сказав: "Явися, ангеле, на допомогу Мені як Мій служитель."

Великий ангел, освічений, божественний, самонароджений з'явився з хмари. За його волею виникли ще чотири ангели з іншої хмари й стали слугами ангельському самонародженому. Цей самонароджений сказав: "Нехай [...] виникне [...]." І воно виникло [...]. І він - перше світило, щоб царювати над ним. Він сказав: "Ангели, з'явіться, щоб служити." І з'явились незліченні міріади ангелів. І він сказав: "Виникни, еону освічений." І він виник. Він створив друге світило царювати над ним разом із міріадами ангелів без числа, які запропонували свої послуги. Ось як створив він інші просвічені еони. Він зробив так, щоб вони панували над ним, і створив для них міріади ангелів, щоб допомагати їм."

Адамас і світила

"Адамас був у першій світоносній хмарі, якої ніколи не бачив ні один ангел серед тих, що звуться "бог". Він [...] що [...] образ [...] і за подобою ангела. Він створив Сета (Seth) [...] ці 12 [...] ці 24 [...]. Він зробив так, що 72 світила з'явились у цьому нетлінному роді за волею духа. Ці 72 світила самі створили, за волею духа, 360 світил у нетлінному роді, так, щоб їхнє число було по 5 на кожного.

12 еонів 12-ти світил складають їхнього отця, по 6 небес на еон, так що є 72 неба для 72-х світил і для кожного небесні склепіння, 360.

Їм дана влада й сонм ангелів на славу й поклоніння, незаймані духи, на славу, й усіх еонів, і всіх небес, і їхніх склепінь."

Космос, хаос і підземелля

"Безліч тих безсмертних називається космос - тобто вічні страждання - отцем і 72-ма світилами, які разом із самонародженою (богинею Барбело) і його 72 еонами. У космосі з'явилась перша людина з її нетлінними божественними силами. І еон, який з'явився з його родом, еон, у якому хмара знання, і ангел, названий Ел. [...] еон [...] після цього [...] сказав: "З'явіться, 12 ангелів, щоб правити хаосом." І ось, із хмари з'явився ангел, чиє обличчя блищало полум'ям і чий вигляд був заплямований кров'ю. Ім'я його було Небро (Nebro), що значить Бунтівний. Інші називають його Ялдабаот (Yaldabaoth). Другий ангел, Саклас (Saklas) також з'явився з хмари. І Небро створив 6 ангелів, також, як і Саклас, щоб ті були для них помічниками, і створили вони 12 ангелів на небесах, і кожний отримав місце на небесах."

Правителі й ангели

12 правителів сказали 12 ангелам: "Нехай кожен із вас [...] і дозвольте їм [...] покоління [не вистачає 1 рядка] ангели."

Перший - це Сет, що зветься Христос (Christ).

Другий - це Арматот (Harmathoth), хто є [...].

Третій - це Галила (Galila). Четвертий - це Ебел (Yobel).

П'ятий - це Адонаіос (Adonaios).

Це ті 5, що володарюють підземеллям, і верховодять над хаосом."

Створення людства

Тоді Саклас сказав своїм ангелам: "Створімо людину за образом і подобою". Вони створили Адама та його дружину Єву, що зветься у хмарі Зое (життя). Тому що під цим іменем усі людські покоління будуть шукати чоловіка, і кожний з них буде називати жінку цими іменами. Тепер Сакла не наказав за винятком [...] цих поколінь [...] ці [...]. І сказав Адамові: "Ти будеш жити довго, разом із своїми дітьми."

Юда питає про долю Адама й людства

Юда сказав Ісусові: "Довго житиме людський рід? "

Ісус сказав: "Чому тебе цікавить те, що Адам із його родом прожив його довге життя у тому місці, де він отримав своє царство разом із своїм богом?"

Юда сказав Ісусові: "Чи помирає людський дух?"

Ісус сказав: "Ось чому Бог призначив Михайлові давати дух людині у борг, щоб вона могла запропонувати служіння, але Великий Дух наказав Гавриїлові дарувати іскри життя великому родові, над яким немає правителя, - це дух і душа. Тому душі [не вистачає 1 рядка]."

Ісус обговорює знищення нечестивців із Юдою й іншими

"[...] світло [не вистачає біля 2 рядків] довкола [...] нехай [...] дух у вас живе тепер серед роду ангелів. Але Бог зробив так, щоб знання було дане Адамові й тим, що з ним, щоб правителі хаосу й підземелля не змогли панувати над ними.

Юда сказав Ісусові: "І що робитимуть ці покоління?"

Ісус сказав: "Запевняю вас, що для кожного з них зірки ведуть речі до їхнього завершення. Коли Саклас проживе відведений йому час, їхня перша зірка з'явиться для цих родів, і вони закінчать те, що їм наказано здійснити. Потім вони будуть розпусничати заради Мого імені й убивати своїх дітей і будуть вони [...] і [не вистачає бл. 6,5 рядків] Моє ім'я й він [...] твоя зірка на 13 еоном."

Після цього Ісус засміявся.

Юда спитав: "Учителю?"

Відповідь: "Я не над вами сміюсь, але над помилкою зірок, бо ці 6 зірок блукають із цими 5-ма поборниками, й усі вони будуть знищені разом із їхніми створіннями."

Ісус говорить про тих, що хрещені, й про зраду Юди

Юда сказав Ісусові: "Скажи, що будуть робити ті, що хрещені у Твоє ім'я?"

Ісус сказав: "Запевняю, це хрещення [...] Моє ім'я [не вистачає бл. 9 рядків] до Мене. Запевняю тебе, Юдо, хто пропонує жертви Сакласу [...] Бог [не вистачає 3-х рядків] усі, що є злом. Але ти перевершиш їх усіх. Ти принесеш у жертву тіло людини, яка складає Мою зовнішність.

Уже твій піднятий ріг,

і гнів твій утихомирений,

твоя зірка сяє яскраво

і серце твоє [...].

Запевняю [...] твій останні [...] стали [не вистачає бл. 2,5-ю рядків] засмутили [не вистачає бл. 2-х рядків] правитель, бо він знищений. І тоді образ великого роду Адама буде піднесений, бо цей рід, який з вічного царства, існував раніше ніж небеса, земля й ангели. Отже, все тобі було повідано. Підніми свої очі й подивись на хмару й світло у ній і на зірки, що її оточують. Дороговказна зірка - це твоя зірка."

Юда підняв очі й побачив світлу хмару. І він увійшов у неї. Ті, що стояли на землі, чули голос, який лунав із хмари й говорив [...] рід великий [...] образ [...] [не вистачає бл. 5-ти рядків].

Висновок: Юда зраджує Ісуса

[...] Їхні архієреї шепотілися між собою, бо пішов у кімнату для гостей помолитися. Деякі з писарів стежили за Ним уважно з наміром арештувати Його під час молитви, але вони боялися народу, бо всі вважали Його пророком.

Вони підійшли до Юди й сказали йому: "Що ти робиш тут? Ти - учень Ісуса." Юда відповів їм, як вони хотіли. І він отримав трохи грошів й видав Його їм.

***

Еон

У давній грецькій філософії - це "життєвий вік", час в аспекті життєвого існування як певна замкнута структура, на відміну від хроносу - абстрактного часу, кількість якого можна виміряти. У наступні періоди поняття еону істотно міняється. Геракліт уперше персоніфікував еон, маючи на увазі під ним і "світовий вік" як безкінечний замкнутий цикл, і людський вік як гру сліпої долі. Платон призначив еон для визначення вічності у протиставленні часові-хроносу. Це визначення стало класичним. Плотин у спеціальному трактаті "Про вічність і час" визначив еон як цілковиту й сукупну сутність буття. В епоху еллінізму персоніфікований еон як божество став об'єктом культу. В юдео-християнських уявленнях еон набув значення "світу" в історичному й часовому аспекті. У гностицизмі розвивається ідея вищого трансцендентного бога як царя еонів та ієрархічної множини еонів як посередників між вищим божеством і матеріальним світом.

священик Ігор Литвин

Про "Євангеліє від Юди", MS WORD – ZIP архів, 17 Kb

вгору
На початок
сторінки
До циклу лекцій
недільної школи

Контактуйте з авторами Веб – сайту:

Настоятель Свято-Юріївської парафії м. Полтава

ієрей Ігор (Литвин)     тел. 00380 (532) 586025,

Веб-майстер, співавтор цього сайту, перекладач

брат Володимир    тел 00380 (532) 586777

Кількість візитів до сторінок цього сайту з 10 вересня 2001 року –